Мета: дати учням елементарні знання про СНІД, основні шляхи зараження цією хворобою та заходи щодо її профілактики; пояснити різницю між ВІЛ та СНІД.
Обладнання: відео "Правда о ВИЧ СПИД. Мифы и реальность. Пути передачи", "Зупинимо СНІД, доки він не зупинив нас"
Хід заняття
1 грудня 2018 року Україна відзначала Всесвітній День боротьби зі СНІДом. Всесвітній день боротьби зі СНІДом вперше відзначався 1 грудня 1988 року з ініціативи Всесвітньої організації охорони здоров’я після того, як на зустрічі міністрів охорони здоров'я всіх країн пролунав заклик до соціальної терпимості і розширення обміну інформацією щодо ВІЛ/СНІДу.
Із того часу Всесвітній день боротьби зі СНІДом відзначається щорічно. Головна мета - звернути увагу суспільства на цю проблему. Символом боротьби зі Снідом є червона стрічка, жодна акція в цій області не обходиться зараз без неї. Ця стрічка як символ розуміння Сніду була задумана навесні 1991 року. Її ідея належить художникові Франку Муру. Стрічки як символ з'явилися вперше під час Війни в Затоці. Зелені стрічки, схожі не перевернуту букву «V», стали символом переживань, пов'язаних з вбивствами дітей в Атланті. Художник вирішив, що стрічка могла бути метафорою і для Сніду теж.
З часів гріхопадіння в історії людства спостерігалося безліч найрізноманітніших вкрай негативних явищ. Якщо виключити згубні природні катастрофи, а так само здавалося б нескінченну низку віроломних кровопролить, в яких так досягло успіху наше людство і спробувати виділити якісь ще події, які запопадливо підкошували наші з вами життя, то безсумнівно ми зупинимося на жахливих і вкрай жорстоких епідеміях смертельних для людини хвороб. Одна з останніх епідемій нашої сучасності була прозвана чумою 20-го століття - синдром набутого імунного дефіциту, скорочено - СНІД.
Не дивлячись на досягнення нашої прогресивної науки ми на превеликий жаль змушені констатувати, що вона ще далеко не закінчена. Її масштаб, цинічність і підступність, досі не може залишити байдужим жодної більш-менш розсудливої людини. Офіційна статистика поширення синдрому набутого імунного дефіциту все змушує нас відчувати глибоку тривогу.
З часів виявлення і виділення цієї хвороби в окрему категорію пройшло вже багато часу. За опублікованими в 2007-му році даними цей вірус почав розповсюджуватися з Африки приблизно з 1969-го року. Спочатку на Гаїті, потім потрапив в Сполучені Штати Америки, потім далі по всьому світу. Вчені сподівалися швидко приборкати хвилю цієї епідемії, так як шляхи розповсюдження цього вірусу були встановлені цілком виразно вже в 1985-му році - через кров, і в соціальному середовищі навіть з’явився сарказм з приводу цієї недуги, так як вона в першу чергу торкнулася людей з не традиційної сексуальної орієнтацією, людей які займаються проституцією і середу наркозалежних, але її швидкість і її маневреність поставили під сумнів цю легковажну надію.
А що ви знаєте про СНІД? (відповіді учнів)
Демонстрація відео:
Учні отримують на картках «Ситуації». Після обговорення вірної відповіді із учнями свого класу, 1 учень пояснює «Ситуацію»:
Ситуація 1(для учнів 11 класу)
Вас запро¬сили піти на вечірку до знайомого. Ви не знаєте особисто жодного із запрошених. І це вас непокоїть. Крім того, ви почули, що деякі з них уживають наркотики й у них не дуже гарна ре¬путація в школі. Але людина, що запрошує ва¬с, вам дуже подобається. Що робити? Як учинити? Поясніть своє рішення.
Ситуація 2(для учнів 10 класу)
У вас є дуже давній і хороший друг (назвемо його Макс). З певних обставин ви уже давно не спілкувались з ним. Але якось приятель поділився із вами своїми неприємностями.
Нещодавно він зійшовся з однією компанією, де вживають наркотики ін’єкційним шляхом. Коли Макс пробував наркотики вперше, друзі його запев¬няли, що нічого страшного не відбудеться. Днями він дізнався, що один хлопець із цієї компанії пі¬дозрює в себе ВІЛ-інфекцію. Макс розгублений, не знає, що йому тепер робити. Він прийшов до вас за порадою. Що ви робитиме¬те? Що порадите своєму другові в цій ситуації?
Ситуація З(для учнів 9 класу)
У вас є дуже гарний друг, вас навіть можна назвати «не розлий водою». Ви за¬вжди все робили разом: ходили до школи, готу¬вали уроки, відвідували басейн, багато часу про¬водили у вас удома. Останнім часом ви звернули увагу на те, що друг (подруга) погано себе почуває: у нього (неї) задишка, кашель, утома, пітливість, збільшені лімфатич¬ні вузли. Ви підозрюєте, що він (вона) може бути хворий(ою). Ваші дії?
Ситуація 4(для учнів 8 класу)
Вадим після школи продає газети. Він почув, що Олексій, який працює поруч з ним, ВІЛ- інфікований. Мати Вадима, дізнавшись про це, вимагає, щоб син залишив цю роботу. Що може розповісти Вадим мамі про шляхи поширення ВІЛ? Чи повинен він залишати свою роботу? Обґрун¬туйте відповідь.
Ситуація 5(для учнів 7 класу)
Юрію 15 років, він ВІЛ-інфікований. Хлопець не виглядає хворим, але швидко втомлюється. Він продовжує ходити до школи, але не знає, чи потрібно про це комусь розповідати. На вашу думку, чи повинен Юрій продовжува¬ти відвідувати школу?
Обґрунтуйте свою відповідь.
Чи повинен він комусь про це розповісти? Кому саме і чому?
Тож, зупинимо СНІД доки він не зупинив нас!
Демонстрація відео:
З моменту зараження ВІЛ-інфекцією до настання фінальної стадії найчастіше проходить близько 10 років. При відсутності терапії людині зі Снідом відводять не більше 1,5 років, хоча часто термін скорочується до півроку. Неважко підрахувати, скільки можна прожити з ВІЛ-інфекцією сумарно – від 10,5 до 11,5 (плюс-мінус рік) років з моменту зараження. При цьому, належне лікування може перетворити цей показник в 20 років, а особливо при вдалому збігу обставин людина доживає до 75-80 років. Основна причина смерті у хворих з ВІЛ-інфекцією – численні пухлинні захворювання, а також неспроможність імунітету функціонувати належним чином.
А зараз трохи статистики:
- За чотири місяці 2018 року в Україні за даними Центру громадського здоров'я МОЗ України було зареєстровано 5 764 нових випадки ВІЛ-інфекції (з них 783 дитини до 14 років). Всього з 1987 року в Україні офіційно зареєстровано 321 382 нових випадка ВІЛ-інфекції, від СНІДу в Україні померло 46 024 людини. Найбільш ураженими ВІЛ-інфекцією регіонами є Дніпропетровська, Одеська, Донецька, Київська й Миколаївська області, а також Київ.
- Україна залишається лідером у Європі за масштабами поширення ВІЛ-інфекції. За оцінками експертів UNAIDS, в Україні з ВІЛ-інфекцією живе до 240 тисяч осіб. І тільки кожен другий знає про свій діагноз – станом на 1 травня 2018 року на обліку в Україні перебуває 143 766 ВІЛ-позитивних пацієнтів.
- У 2012 році вперше в історії України епідемія ВІЛ/СНІДу сповільнилася – за даними офіційної статистики в 2012 році темпи поширення ВІЛ-інфекції (кількість нових випадків ВІЛ) виявилися нижчими, ніж у 2011 році. Це стало результатом роботи національних програм з уразливими групами і масштабних інформаційних кампаній з профілактики ВІЛ/СНІДу.
- У 2013-2017 роках через скорочення програм по боротьбі зі СНІДом темпи епідемії знову почали зростати.
- Починаючи з 2008 року, українці найчастіше інфікуються через незахищений секс. Якщо в 2005 році через сексуальні контакти інфікувалися 33 відсотки людей, у яких була виявлена ВІЛ-інфекція, то в 2012 році цей відсоток зріс до 51. Вперше більше половини нових випадків передачі ВІЛ-інфекції відбулося через незахищений секс. У 2017 році цей показник склав 64 відсотки. Більшість випадків інфікування ВІЛ в Україні сьогодні реєструються у молодих людей віком від 15 до 30 років.
- Показник поширеності ВІЛ - інфекції та СНІД становили – 630,1 вип. та 71,9 вип. на 100 тис. населення проти – 596,9 та 59,6 випадків у 2013 році, відповідно. Рівень поширеності ВІЛ - інфекції зріс на - 5,1%.
- Найвищими залишаються показники поширеності ВІЛ – інфекції у м.Вознесенську – 866,3, Жовтевому районі – 859,1, Миколаївському районі – 824,1, м. Миколаєві – 754,3, м. Южноукраїнську – 723,6, Вознесенському районі – 691,1 випадків на 100 тис. населення. Найнижчий показник поширеності ВІЛ – інфекції зареєстровано у Врадіївському районі – 159,3 випадків на 100 тис. населення.
- Проблема епідемії ВІЛ/СНІДу продовжує залишатись актуальною і в Україні, й у світі. Як не прикро, але Україна займає одне з перших місць у Європі за темпами розповсюдження ВІЛ-інфекції. За неофіційними даними, сьогодні в Україні ВІЛ-інфікованими є понад 1 % населення країни.
- СНІД (синдром набутого імунодефіциту) – важке інфекційне захворювання, спричинене вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), який пошкоджує імунну систему людини, і таким чином знижує опірність організму проти будь-якого захворювання.
- Сам по собі СНІД не є смертельною хворобою, але функціонування його вірусу в організмі впливає на імунну систему так, що навіть проста нежить може призвести до смерті людини. ВІЛ руйнує Т-лімфоцити – організм врачає захисні реакції, унаслідок чого активізується так звана умовно-патогенна флора організму і різко підвищується ймовірність смертельних запалювань, уражень нервової системи, розвитку онкологічних захворювань.
Питання учням: Яку профілактику ВІЛ-СНІД ви знаєте?
(відповіді учнів)
- приймати правильні щодо свого здоров’я рішення, намагатися протистояти таким чинникам ризику, як потреба експериментувати, самоутверджуватись під тиском із боку однолітків і наркодільців;
- уникати випадкових статевих контактів, бо чим більше сексуальних партнерів, тим вищим є ризик інфікування. Застосування презервативів значно знижує можливість інфікування партнера не тільки ВІЛ, але й збудниками венеричних захворювань, вірусних гепатитів. Сексуальні стосунки з особами, що вживають наркотики, здебільшого неконтрольовані й уже тому небезпечні. За даними статистики, 30–50 % осіб, що вживають наркотики ін’єкційним шляхом, інфіковані ВІЛ, тому вірогідність зараження надзвичайно висока;
- пам’ятати, що венеричні хвороби сприяють поширенню ВІЛ, а тому їх потрібно терміново лікувати;
- знати, що вагітні ВІЛ-інфіковані жінки можуть запобігти народженню хворої на ВІЛ дитини, якщо вони якнайраніше звернуться в жіночу консультацію для проведення профілактичного лікування. Профілактика – це активний процес створення умов для підвищення якості життя, формування особистих якостей людини, які сприяють її благополуччю.
- Для визначення ВІЛ-статусу, рекомендовано один раз у рік визначати рівень антитіл до ВІЛ-інфекції в крові людини. Таке обстеження можна провести за направленням лікаря.
Коментарі
Дописати коментар